обрятування
ОБРЯТУВАННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятувати і обрятуватися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обрятування | обрятування |
Родовий | обрятування | обрятувань |
Давальний | обрятуванню | обрятуванням |
Знахідний | обрятування | обрятування |
Орудний | обрятуванням | обрятуваннями |
Місцевий | на/у обрятуванні | на/у обрятуваннях |
Кличний | обрятування | обрятування |