обрізувальний
ОБРІЗУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для обрізування чого-небудь. З пилорами дошки надходять на обрізувальний верстат і сортувальний стіл (Веч. Київ, 19.VІІІ 1957, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обрізувальний | обрізувальна | обрізувальне | обрізувальні |
Родовий | обрізувального | обрізувальної | обрізувального | обрізувальних |
Давальний | обрізувальному | обрізувальній | обрізувальному | обрізувальним |
Знахідний | обрізувальний, обрізувального | обрізувальну | обрізувальне | обрізувальні, обрізувальних |
Орудний | обрізувальним | обрізувальною | обрізувальним | обрізувальними |
Місцевий | на/у обрізувальному, обрізувальнім | на/у обрізувальній | на/у обрізувальному, обрізувальнім | на/у обрізувальних |