обструкція
ОБСТРУКЦІЯ, ї, ж. Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін. - Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів,.. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (Головко, II, 1957, 545); В журналі відчувалась легковажна тенденція до скандалів, як йому здавалось, бажання вчинити комусь обструкцію (Кол., Терен.., 1959, 292).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обструкція | обструкції |
Родовий | обструкції | обструкцій |
Давальний | обструкції | обструкціям |
Знахідний | обструкцію | обструкції |
Орудний | обструкцією | обструкціями |
Місцевий | на/у обструкції | на/у обструкціях |
Кличний | обструкціє | обструкції |