обточуваний
ОБТОЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обточувати. Обточувану заготовку встановлювали на дерев 'яних загострених клинах (Верстати-гіганти, 1958, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обточуваний | обточувана | обточуване | обточувані |
Родовий | обточуваного | обточуваної | обточуваного | обточуваних |
Давальний | обточуваному | обточуваній | обточуваному | обточуваним |
Знахідний | обточуваний, обточуваного | обточувану | обточуване | обточувані, обточуваних |
Орудний | обточуваним | обточуваною | обточуваним | обточуваними |
Місцевий | на/у обточуваному, обточуванім | на/у обточуваній | на/у обточуваному, обточуванім | на/у обточуваних |