обтікати
ОБТІКАТИ, ає, недок., ОБТЕКТИ, ече; мин. ч. обтік, текла, ло; док., перех. 1. Протікаючи навколо кого-, чого-небудь, охоплювати, огинати. Смотрич обтікає город кругом, що з якого боку не їхати в Кам 'янець, конче треба через воду (Свидн., Люборацькі, 1955, 146); Розвивайся ти, сухий лимане, Кругом вода обтекла (Чуб., V, 1874, 988); * Образно. Хоча вже й не весна, але марево ще й зараз по-весняному щедро затоплює степові простори.. Блищить на відкритих рівнинах.., обтікає далекі скирти й посадки (Гончар, Тронка, 1963, 217); // перен. Обходячи з різних боків, оточувати кого-, що-небудь. Німці брали село в кліщі, обтікаючи його, мов брудна вода в повінь (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 23).
2. перен. Обминати, огинати під час руху. Робітники котилися, підхоплені тільки їм одним відомою силою, і швидко почали обтікати Івана, навіть не штовхнувши, так що він знову лишився один на пероні (Кучер, Прощай.., 1957, 36).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтікаю | обтікаємо |
2 особа | обтікаєш | обтікаєте |
3 особа | обтікає | обтікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтікатиму | обтікатимемо |
2 особа | обтікатимеш | обтікатимете |
3 особа | обтікатиме | обтікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обтікав | обтікали |
Жіночий рід | обтікала | |
Середній рід | обтікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтікаймо | |
2 особа | обтікай | обтікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обтікаючи | |
Минулий час | обтікавши |