обуза
ОБУЗА, и, ж. 1. розм. Те, що заважає, висить тягарем. Що вона для матері? Тілько лишній рот,.. тілько лишня обуза (Мирний, І, 1954, 59); Попала я тепер в кампанію перекладання наукових творів і не зчулася, як нав 'язала собі на шию обузу в 280.. сторінок (Л. Укр., V, 1956, 287); От скажуть деякі: взяв обузу Прославить віршами кукурудзу! (Мал., Листи.., 1961, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обуза | обузи |
Родовий | обузи | обуз |
Давальний | обузі | обузам |
Знахідний | обузу | обузи |
Орудний | обузою | обузами |
Місцевий | на/у обузі | на/у обузах |
Кличний | обузо | обузи |