обшарювати
ОБШАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБШАРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Оглядаючи все, старанно шукати що-небудь. Обшарював очима двір Малопотоцький Казимир, щоб ваду де якусь знайти (Гонч., Вибр., 1959, 318); Звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! Проте Оля кинулась обшарювати всі кутки, всі закапелки (Юхвід, Оля, 1959, 273); Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (Рудан., Тв., 1956, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшарюю | обшарюємо |
2 особа | обшарюєш | обшарюєте |
3 особа | обшарює | обшарюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшарюватиму | обшарюватимемо |
2 особа | обшарюватимеш | обшарюватимете |
3 особа | обшарюватиме | обшарюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обшарював | обшарювали |
Жіночий рід | обшарювала | |
Середній рід | обшарювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обшарюймо | |
2 особа | обшарюй | обшарюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обшарюючи | |
Минулий час | обшарювавши |