оглядка
ОГЛЯДКА, и, ж., розм. Дія за знач. оглядатися 2. Ось вартовий зупинився над баком, постояв, мовби прислухаючись до самого себе.. Потім швидко бере кружку і, зачерпнувши води, підтюпцем, з оглядками несе її до дверей камери (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 123); Без щоденної пильної оглядки на перейдене хіба можна зазирнути в прийдешнє (Шовк., Людина.., 1962 295).
@ Без оглядки - дуже швидко, поспішно, не оглядаючись. Мужик оторопів.. Він мерщій вернувсь додому і всю дорогу мчався без оглядки (Укр.. казки, легенди.., 1957, 36); З оглядкою - обережно, обачно. - Ну, і все. Розходьмося, хлопці. Та з оглядкою (Головко, II, 1957, 572); Говорила [Наталка] з оглядкою, зважуючи кожне слово, боячись, як би не сказати чогось зайвого (Добр., Очак. розмир, 1965, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оглядка | оглядки |
Родовий | оглядки | оглядок |
Давальний | оглядці | оглядкам |
Знахідний | оглядку | оглядки |
Орудний | оглядкою | оглядками |
Місцевий | на/у оглядці | на/у оглядках |
Кличний | оглядко | оглядки |