огороджувати
ОГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОРОДИТИ, роджу, родиш, док., перех. 1. Те саме, що обгороджувати. - Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (Стельмах, І, 1962, 230); // Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. За дощаним парканом, який огороджував подвір 'я клубу, починався парк (Дмит., Наречена, 1959, 205).
2. рідко. Оточувати з усіх боків; облягати. Сірий присмерк лягав над річкою, обрій зливався з землею в суцільне поле, що огороджувало фортецю і воду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210).
3. від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного. Треба було знешкодити існуючу небезпеку [радіоактивності]. Здобути можливість керувати роботою реактора вільно і спокійно, огородити людину (Рибак, Час.., 1960, 668); Мар 'ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (Стельмах, І, 1962, 635).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огороджую | огороджуємо |
2 особа | огороджуєш | огороджуєте |
3 особа | огороджує | огороджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огороджуватиму | огороджуватимемо |
2 особа | огороджуватимеш | огороджуватимете |
3 особа | огороджуватиме | огороджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | огороджував | огороджували |
Жіночий рід | огороджувала | |
Середній рід | огороджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | огороджуймо | |
2 особа | огороджуй | огороджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | огороджуючи | |
Минулий час | огороджувавши |