одряхлілий
ОДРЯХЛІЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до одряхліти. Ще недавно він [Врангель] був в опалі.. Ролі помінялися. В той час, коли зневіреного в усьому, одряхлілого невдаху Денікіна підбирав до себе на борт один британський корабель, по трапу, перекинутому з іншого чужоземного корабля, .. уже збігав пружною ходою джигіта новий молодий диктатор (Гончар, II, 1959, 204); * Образно. Проти юної Радянської республіки, що народилася на світ, ополчилися всі сили одряхлілого старого світу - вороги внутрішні і зовнішні (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | одряхлілий | одряхліла | одряхліле | одряхлілі |
Родовий | одряхлілого | одряхлілої | одряхлілого | одряхлілих |
Давальний | одряхлілому | одряхлілій | одряхлілому | одряхлілим |
Знахідний | одряхлілий, одряхлілого | одряхлілу | одряхліле | одряхлілі, одряхлілих |
Орудний | одряхлілим | одряхлілою | одряхлілим | одряхлілими |
Місцевий | на/у одряхлілому, одряхлілім | на/у одряхлілій | на/у одряхлілому, одряхлілім | на/у одряхлілих |