А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

ожинник

ОЖИННИК, а, ч. Кущі, зарості ожини. В березняку плелися колючі клубки ожинника, подекуди прокидалась міднокора малина (Збан., Над Десною, 1951, 34); Йонька вирізав добряче чубучилно і вже хотів повертатися назад, як побачив густий ожинник (Тют., Вир, 1964, 437).

ожинник - іменник, чоловічий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийожинникожинники
Родовийожинникуожинників
Давальнийожинникові, ожинникуожинникам
Знахіднийожинникожинники
Оруднийожинникоможинниками
Місцевийна/у ожинникуна/у ожинниках
Кличнийожинникуожинники