округлювати
ОКРУГЛЮВАТИ, юю, юєш і ОКРУГЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОКРУГЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь круглої, округлої форми. Боцман здивовано округлює очі (Ткач, Жди.., 1959, 51); Погладив [Дмитро] коня біля вух, і він, округляючи шию.., потягнувся.. до свого господаря (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 822); Валентина округлила лице добродушною посмішкою (Логв., Літа.., 1960, 29).
2. перен., розм. Виражати число наближено, відкидаючи або додаючи одиниці, дробові цифри; заокруглювати. Дописував [Павло] цифри в зведеннях, округляв їх (Мушк., Серце.., 1962, 146); // Збільшувати розміри чого-небудь. - Ну, вельможному пану гетьману добре відомо, що Бетлем-Габор склав угоду з Стамбулом про те, що він приєднує до Туреччини всі завойовані землі, трохи округливши свої володіння (Тулуб, Людолови, II, 1957, 396).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | округлюю | округлюємо |
2 особа | округлюєш | округлюєте |
3 особа | округлює | округлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | округлюватиму | округлюватимемо |
2 особа | округлюватимеш | округлюватимете |
3 особа | округлюватиме | округлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | округлював | округлювали |
Жіночий рід | округлювала | |
Середній рід | округлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | округлюймо | |
2 особа | округлюй | округлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | округлюючи | |
Минулий час | округлювавши |