оксамит
ОКСАМИТ1, у, ч. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. - Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч., І, 1963, 202); Мати вбирала її в оксамит та шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Патефон м 'яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 35); * Образно. Хай ніччю кидають ракети в безодні теплий оксамит, - ми сонце взяли на багнети, - червона помста, тіні - ми (Сос., І, 1957, 306);* У порівн. Дорога суха, аж курява в 'ється, Збоку зелені ниви простяглися, Неначе оксамит, сяють на сонці... (Коцюб., І, 1955, 429).
ОКСАМИТ2, у, ч., бот. (Аquilеgiа L.). Те саме, що орлики. Оксамит, півники, любисток, Нечоси-панночки цвіли (Укр. поети-романтики.., 1968, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оксамит | оксамити |
Родовий | оксамиту | оксамитів |
Давальний | оксамитові, оксамиту | оксамитам |
Знахідний | оксамит | оксамити |
Орудний | оксамитом | оксамитами |
Місцевий | на/у оксамиті | на/у оксамитах |
Кличний | оксамите | оксамити |
оксамитовий
ОКСАМИТОВИЙ, а, е. 1. Зробл., зшитий з оксамиту. Між.. колонами .. стояв трон з кріслом, завішаний зверху аж до стелі червоним оксамитовим балдахіном (Н.-Лев., IV, 1956, 28); Перед очима стояла Марія в оксамитовій сукні з сліпучими камінчиками на пряжці пояса (Кучер, Чорноморці, 1956, 410); * Образно. Зоряне небо низько припадало чорним оксамитовим лоном до мовчазної тайги (Донч., II, 1956, 41); // Оббитий, обшитий або обтягнутий оксамитом. Жінки прибирали з столу, а які сиділи на оксамитовій канапі і щось собі гомоніли (Головко, II, 1957, 52); Коли сенатор наблизився до столу, Врангель хляпнув перед ним оксамитовою папкою (Гончар, II, 1959, 210).
2. перен. Який чимось нагадує оксамит, схожий на оксамит. Очі оксамитові, чорні, - здається, сам вогонь говорив ними... (Мирний, І, 1949, 127); Піднесла [мишка] до мордочки свої дрібні оксамитові лапки (Фр., VI, 1951, 149); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (Коцюб., І, 1955, 35); Оксамитовий намул м 'яко зашавкотів під шинами (Гончар, III, 1959, 358).
3. перен. Приємний, м'який (про голос, звук). Шевченко дійшов до Соборної площі, де, виповнюючи небо низьким оксамитовим басом, гув великий і важкий.. соборний дзвін (Тулуб, В степу.., 1964, 487); Ремствував [дядечко] не раз оксамитовим басом, Що через родичів, через мужву оту Він партію, мовляв, утратив золоту (Рильський, Поеми, 1957, 220); Звичним оксамитовим гуготінням співала домна, низькі хмари злякано підносились вище, пропливаючи понад ніччю (Ю. Янов., II, 1954, 112).
@ Оксамитовий сезон - те саме, що Бархатний сезон (див. бархатний). [Сумцова:] Найголовнішого я вам не сказала - на курорт їду! Гагри! Жовтень! Оксамитовий сезон (Собко, П'єси, 1958, 241).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оксамитовий | оксамитова | оксамитове | оксамитові |
Родовий | оксамитового | оксамитової | оксамитового | оксамитових |
Давальний | оксамитовому | оксамитовій | оксамитовому | оксамитовим |
Знахідний | оксамитовий, оксамитового | оксамитову | оксамитове | оксамитові, оксамитових |
Орудний | оксамитовим | оксамитовою | оксамитовим | оксамитовими |
Місцевий | на/у оксамитовому, оксамитовім | на/у оксамитовій | на/у оксамитовому, оксамитовім | на/у оксамитових |