окультурювання
ОКУЛЬТУРЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. окультурювати 1. Окультурювання солонцюватих грунтів найчастіше провадять шляхом гіпсування (Колг. село, 2.VI 1954, 2); Люпин, приораний на зелене добриво, забезпечує всі грунти органічними речовинами і азотом, що приводить до швидкого їх окультурювання (Техн. культ., 1956, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окультурювання | окультурювання |
Родовий | окультурювання | окультурювань |
Давальний | окультурюванню | окультурюванням |
Знахідний | окультурювання | окультурювання |
Орудний | окультурюванням | окультурюваннями |
Місцевий | на/у окультурюванні | на/у окультурюваннях |
Кличний | окультурювання | окультурювання |