окуневі
ОКУНЕВІ, -их, мн. Родина прісноводних риб-хижаків підряду колючоперих, до яких належать окунь, судак, йорж.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окуневі | |
Родовий | окуневих | |
Давальний | окуневим | |
Знахідний | окуневі | |
Орудний | окуневими | |
Місцевий | на/у окуневих | |
Кличний | окуневі |
окуневий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | окуневий | окунева | окуневе | окуневі |
Родовий | окуневого | окуневої | окуневого | окуневих |
Давальний | окуневому | окуневій | окуневому | окуневим |
Знахідний | окуневий, окуневого | окуневу | окуневе | окуневі, окуневих |
Орудний | окуневим | окуневою | окуневим | окуневими |
Місцевий | на/у окуневому, окуневім | на/у окуневій | на/у окуневому, окуневім | на/у окуневих |
окунь
ОКУНЬ, я, ч. Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими нижніми плавниками. Я щохвилини тяг краснопірок, пліточок, а раз піймав навіть дивака окуня, що чомусь почепився на хліб (Досв., Вибр., 1959, 54); І ловилася риба в сітки - Скумбрія, окуні і бички (Воронько, Драгі.., 1959, 114).
@ Окунів (окуні) ловити [носом] - куняти. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи, як славно чита.. попович (Кв.-Осн., II, 1956, 239); Пилип-з-Конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 504).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окунь | окуні |
Родовий | окуня | окунів |
Давальний | окуневі, окуню | окуням |
Знахідний | окуня | окунів |
Орудний | окунем | окунями |
Місцевий | на/у окуні, окуневі | на/у окунях |
Кличний | окуню | окуні |