опара
ОПАРА, и, ж. Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють. Вона й опару постановила, вона й процідила, вона і діжу з тістом на піч поставила (Кв.-Осн., II, 1956, 227); Мати вчиняла опару в діжі, місила тісто, дерев 'яною лопатою клала тісто на .. черінь (Жур., Нам тоді.., 1968, 53); * У порівн. Всередині в нього росло щось, як тісто у діжці, бродило, немов опара (Коцюб., II, 1955, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опара | опари |
Родовий | опари | опар |
Давальний | опарі | опарам |
Знахідний | опару | опари |
Орудний | опарою | опарами |
Місцевий | на/у опарі | на/у опарах |
Кличний | опаро | опари |