оплатки
ОПЛАТКИ, ток, мн. (одн. оплатка, и, ж. ), заст. 1. Грошові податки. І малі, й старі сподівалися молотьби в економії, пестили надію заробити на спідницю, черевики, смушеву шапку або на оплатки (Л. Янов., І, 1959, 90); - Я лічив по-божому, бідненько. А прикинемо ще податки та оплатки на волость, на земство (Стельмах, І, 1962, 371).
2. Сплата або збирання грошових податків. [2-й чоловік:] Я йому і віддав би їх [гроші], коли б були залишні; так де ж ті, голубчику, залишні візьмуться? Уосени [восени] прийде оплатка, ще й недостача буде! (Кроп., І, 1958, 479); [Михайло:] У Гапонову хочу їхать. Там сьогодня [сьогодні] оплатки йдуть, так можна буде задешево людей найнять на десятини (К.-Карий, І, 1960, 183).
оплатка
ОПЛАТКА див. оплатки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оплатка | оплатки |
Родовий | оплатки | оплаток |
Давальний | оплатці | оплаткам |
Знахідний | оплатку | оплатки |
Орудний | оплаткою | оплатками |
Місцевий | на/у оплатці | на/у оплатках |
Кличний | оплатко | оплатки |
оплаток
ОПЛАТОК, -тка, ч. Дуже тонка біла пластинка хліба, прісна (або незаквашувана і несолена), подібна до гостії, яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів; вживається під час Служби Божої в Церкві латинського обряду; ним діляться християни (зазвичай римсько-католицького обряду) зібравшись за різдвяним столом, загадуючи собі бажання; ділення оплатком при різдвяному столі є символом поєднання, взаємопрощення, знаком любові та приязні.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оплаток | оплатки |
Родовий | оплатка | оплатків |
Давальний | оплаткові, оплатку | оплаткам |
Знахідний | оплаток | оплатки |
Орудний | оплатком | оплатками |
Місцевий | на/у оплатку | на/у оплатках |
Кличний | оплатку | оплатки |