ополячувати
ОПОЛЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛЯЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін. В другій половині XVI ст. католицький орден єзуїтів, поширюючи свою діяльність на Україні, насаджував католицьку літературу, заснував тут ряд шкіл, в які вербував дітей дворян і заможних міщан, ополячував їх і робив з них зрадників батьківщини (Іст. укр. літ., І, 1954, 63); Західні українці витримали найтяжчий тиск всіляких гнобителів, асиміляторів, які намагалися їх і онімечити, і ополячити.., змушували зректися самих себе, своїх культурних національних традицій (Рад. літ-во, 5, 1964, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополячую | ополячуємо |
2 особа | ополячуєш | ополячуєте |
3 особа | ополячує | ополячують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополячуватиму | ополячуватимемо |
2 особа | ополячуватимеш | ополячуватимете |
3 особа | ополячуватиме | ополячуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ополячував | ополячували |
Жіночий рід | ополячувала | |
Середній рід | ополячувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополячуймо | |
2 особа | ополячуй | ополячуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ополячуючи | |
Минулий час | ополячувавши |