опущений
ОПУЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опустити. Стоїть Глушак з опущеною гвинтівкою в глибокому важкому самоспогляданні (Довж., І, 1958, 124); Опущені з полудрабка босі ноги самі ворушились під стеливо далеких дівочих пісень, а душа поривалася до них, бажаючи співати (Стельмах, І, 1962, 146); Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю (Сенч., На Бат. горі, 1960, 25); Корма опущена у воду (Смолич, II, 1958, 43); // опущено, безос. присудк. сл. Учитель сидить на скелястому березі. Мов стомлений орел - піджак сірим крилом опущено (Знання.., 2, 1970, 1).
@ Як (мов і т. ін. ) у воду опущений див. вода.
2. у знач. прикм., діал. Самотній, покинутий. Без неї чув себе [Сава] опущеним і безпомічним (Коб., II, 1956, 82); Вдарить [вітер] дверима опущеної колиби,.. і зав 'ються, затанцюють дрібонькі [дрібненькі] зламані гілочки (Хотк., II, 1966, 158).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опущений | опущена | опущене | опущені |
Родовий | опущеного | опущеної | опущеного | опущених |
Давальний | опущеному | опущеній | опущеному | опущеним |
Знахідний | опущений, опущеного | опущену | опущене | опущені, опущених |
Орудний | опущеним | опущеною | опущеним | опущеними |
Місцевий | на/у опущеному, опущенім | на/у опущеній | на/у опущеному, опущенім | на/у опущених |