опущення
ОПУЩЕННЯ, я, с. 1. мед. Зміщення вниз якого-небудь органа. Слабкість м 'язів черевного преса може призвести до опущення внутрішніх органів (Фіз. вихов., 1954, 13).
2. діал. Стан за знач. опущений 2. Навістить він і стіни тюремні, і всякі нори муки та насилля людей над людьми, а скінчить тим, що.. згине десь у бідності, самоті та опущенню на якімось піддашшю (Фр., І, 1955, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опущення | опущення |
Родовий | опущення | опущень |
Давальний | опущенню | опущенням |
Знахідний | опущення | опущення |
Орудний | опущенням | опущеннями |
Місцевий | на/у опущенні | на/у опущеннях |
Кличний | опущення | опущення |