опівнічниця
ОПІВНІЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до опівнічник. - Ти чом не спиш, опівнічнице? (Стельмах, І, 1962, 378).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опівнічниця | опівнічниці |
Родовий | опівнічниці | опівнічниць |
Давальний | опівнічниці | опівнічницям |
Знахідний | опівнічницю | опівнічниць |
Орудний | опівнічницею | опівнічницями |
Місцевий | на/у опівнічниці | на/у опівнічницях |
Кличний | опівнічнице | опівнічниці |