ораторіальний
ОРАТОРІАЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ораторія1. Кантатний і ораторіальний жанр у творчості українських радянських композиторів посідає досить значне місце (Мист., 6, 1957, 55); Ораторіальна музика.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ораторіальний | ораторіальна | ораторіальне | ораторіальні |
Родовий | ораторіального | ораторіальної | ораторіального | ораторіальних |
Давальний | ораторіальному | ораторіальній | ораторіальному | ораторіальним |
Знахідний | ораторіальний, ораторіального | ораторіальну | ораторіальне | ораторіальні, ораторіальних |
Орудний | ораторіальним | ораторіальною | ораторіальним | ораторіальними |
Місцевий | на/у ораторіальному, ораторіальнім | на/у ораторіальній | на/у ораторіальному, ораторіальнім | на/у ораторіальних |