орнітин
ОРНІТИН, -у, ч. Амінокислота, яка є проміжним продуктом біосинтезу сечовини, відіграє роль каталізатора у біосинтезі сечовини; вперше виявлена в екскрементах птахів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орнітин | орнітини |
Родовий | орнітину | орнітинів |
Давальний | орнітинові, орнітину | орнітинам |
Знахідний | орнітин | орнітини |
Орудний | орнітином | орнітинами |
Місцевий | на/у орнітині | на/у орнітинах |
Кличний | орнітине | орнітини |