оробітничувати
ОРОБІТНИЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОРОБІТНИЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Забезпечувати в якому-небудь середовищі кількісну перевагу робітників (для посилення впливу робітничого класу).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оробітничую | оробітничуємо |
2 особа | оробітничуєш | оробітничуєте |
3 особа | оробітничує | оробітничують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оробітничуватиму | оробітничуватимемо |
2 особа | оробітничуватимеш | оробітничуватимете |
3 особа | оробітничуватиме | оробітничуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оробітничував | оробітничували |
Жіночий рід | оробітничувала | |
Середній рід | оробітничувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оробітничуймо | |
2 особа | оробітничуй | оробітничуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оробітничуючи | |
Минулий час | оробітничувавши |