осина
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осина | осини |
Родовий | осини | осин |
Давальний | осині | осинам |
Знахідний | осину | осини |
Орудний | осиною | осинами |
Місцевий | на/у осині | на/у осинах |
Кличний | осино | осини |
осиний
ОСИНИЙ, а, е. Прикм. до оса. - Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (Донч., III, 1956, 118); Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Ле, Міжгір'я, 1953, 412).
@ Осине гніздо (кубло) - місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. [Анна:] Я не хочу з іменням зрадниці, з печаттю ганьби зостатися у сім гнізді осинім (Л. Укр., III, 1952, 389); - Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам!.. Я посмикаю їхні осині кубла (Добр., Очак. розмир, 1965, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осиний | осина | осине | осині |
Родовий | осиного | осиної | осиного | осиних |
Давальний | осиному | осиній | осиному | осиним |
Знахідний | осиний, осиного | осину | осине | осині, осиних |
Орудний | осиним | осиною | осиним | осиними |
Місцевий | на/у осиному, осинім | на/у осиній | на/у осиному, осинім | на/у осиних |