осиротіти
ОСИРОТІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати сиротою. В шість років Кульжан осиротіла (Тулуб, В степу.., 1964, 57); Багато гур'ївчан загинуло тоді в морі. Загинуло й подружжя Задонцевих. Так осиротів Валерик (Гончар, Таврія, 1952, 75); // Залишитися самотнім, без близької, рідної людини. - Я прожила веселий вік молодий з ним тихо та любо, і ось довелось на старості літях [літ] осиротіти! Куди не гляну.., - все його згадаю (Вовчок, І, 1955, 49).
2. перен. Стати безлюдним, пустим; опустіти. Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Мирний, III, 1954, 293); Як тільки брязнула клямкою хвіртка по її сліду, Микола відчув, що весь дім Громових і чепурний його дворик і садок враз осиротіли (Кучер, Чорноморці, 1956, 397).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осиротію | осиротіємо |
2 особа | осиротієш | осиротієте |
3 особа | осиротіє | осиротіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осиротів | осиротіли |
Жіночий рід | осиротіла | |
Середній рід | осиротіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осиротіймо | |
2 особа | осиротій | осиротійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осиротівши |