осліплий
ОСЛІПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до осліпнути. Чи думав колись.. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня.. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (Стельмах, І, 1962, 35); Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Янов., II, 1954, 138).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | осліплий | осліпла | осліпле | осліплі |
Родовий | осліплого | осліплої | осліплого | осліплих |
Давальний | осліплому | осліплій | осліплому | осліплим |
Знахідний | осліплий, осліплого | осліплу | осліпле | осліплі, осліплих |
Орудний | осліплим | осліплою | осліплим | осліплими |
Місцевий | на/у осліплому, осліплім | на/у осліплій | на/у осліплому, осліплім | на/у осліплих |
осліпти
ОСЛІПТИ див. осліпнути.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осліпну | осліпнемо |
2 особа | осліпнеш | осліпнете |
3 особа | осліпне | осліпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осліп | осліпли |
Жіночий рід | осліпла | |
Середній рід | осліпло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осліпнімо | |
2 особа | осліпни | осліпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | осліпши |