особнячок
ОСОБНЯЧОК, чка, ч. Зменш. до особняк. Один з дерев'яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Бурл., Напередодні, 1956, 21); Василь проходжувався по тротуару.., час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Томч., Готель.., 1960, 313).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | особнячок | особнячки |
Родовий | особнячка | особнячків |
Давальний | особнячкові, особнячку | особнячкам |
Знахідний | особнячок | особнячки |
Орудний | особнячком | особнячками |
Місцевий | на/у особнячку | на/у особнячках |
Кличний | особнячку | особнячки |