осучаснювати
ОСУЧАСНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСУЧАСНИТИ, ню, ниш, док., перех. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності. Павло Тичина глибоко успадкоємив твір давньої руської літератури, знамените "Слово про Ігорів похід". Але як же він по-своєму інтерпретує його в своєму "Плачі Ярославни"..! Як осучаснює він цю безсмертну тему! (Рильський, III, 1955, 414); Леся Українка свідомо осучаснювала матеріал далекої історії, рядки її поеми скеровані проти загарбників усіх часів (Укр. літ., 9, 1957, 263).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осучаснюю | осучаснюємо |
2 особа | осучаснюєш | осучаснюєте |
3 особа | осучаснює | осучаснюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осучаснюватиму | осучаснюватимемо |
2 особа | осучаснюватимеш | осучаснюватимете |
3 особа | осучаснюватиме | осучаснюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осучаснював | осучаснювали |
Жіночий рід | осучаснювала | |
Середній рід | осучаснювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осучаснюймо | |
2 особа | осучаснюй | осучаснюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | осучаснюючи | |
Минулий час | осучаснювавши |