осьмина
ОСЬМИНА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). А Наум в шинок заїхав, випив там осьмину (Укр. поети-романтики.., 1968, 552).
2. Народна міра землі, що дорівнювала восьмій частині десятини (близько 0,14 гектара). Кожен до своєї ниви взявся і там-таки по широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (Головко, II, 1957, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осьмина | осьмини |
Родовий | осьмини | осьмин |
Давальний | осьмині | осьминам |
Знахідний | осьмину | осьмини |
Орудний | осьминою | осьминами |
Місцевий | на/у осьмині | на/у осьминах |
Кличний | осьмино | осьмини |