осьмуха
ОСЬМУХА, и, ж., діал. 1. Давня міра хмільних напоїв і сипких тіл, що дорівнювала восьмій частині більшої міри (кварти, відра, бочки і т. ін.). Хто пив тут більш од всіх сивухи, І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат (Котл., І, 1952, 92); - Замість осьмухи вже йде кварта, та й горілка розведена більш чим на половину (Кв.-Осн., II, 1956, 112).
2. Народна міра землі, рівна восьмій частині якої-небудь ділянки або більшої міри (перев. десятини). Занепокоєння пішло - старшина землю купив близько. Вже добирається до Скибиної нивки.. Осьмуха землі, найбільший клапоть. Ой лихо, лихо! (Горд., Чужу ниву.., 1947, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осьмуха | осьмухи |
Родовий | осьмухи | осьмух |
Давальний | осьмусі | осьмухам |
Знахідний | осьмуху | осьмухи |
Орудний | осьмухою | осьмухами |
Місцевий | на/у осьмусі | на/у осьмухах |
Кличний | осьмухо | осьмухи |