отеплювати
ОТЕПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТЕПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОТЕПЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко. 1. Захищати від холоду, забезпечуючи спеціальними пристроями або покриваючи матеріалами, що не пропускають тепла. Майстерню отеплили, відремонтували ще влітку (Рад. Укр., 4.І 1946, 3).
2. Робити теплим, теплішим; зігрівати. Та се [ранковий мороз] лиш знак, що швидко сонце Заблисне й землю отеплить (Фр., X, 1954, 313); * Образно. Я сам себе не впізнавав.. Звідки той огонь у мене появився, що він всього мене розпалював і отепляв? (Тич., III, 1957, 11); Чом не вдихнув ти в мене Того вогню, що в людських грудях б'ється? Не отеплив мене любов'ю, співчуттям..? (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отеплюю | отеплюємо |
2 особа | отеплюєш | отеплюєте |
3 особа | отеплює | отеплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отеплюватиму | отеплюватимемо |
2 особа | отеплюватимеш | отеплюватимете |
3 особа | отеплюватиме | отеплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отеплював | отеплювали |
Жіночий рід | отеплювала | |
Середній рід | отеплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отеплюймо | |
2 особа | отеплюй | отеплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отеплюючи | |
Минулий час | отеплювавши |