отерпнути
ОТЕРПНУТИ і ОТЕРПТИ, пну, пнеш, док. Утратити чутливість, здатність реагувати на дотик, рухатися і т. ін.; заніміти, заклякнути. Натовкмачать якихсь індивідуалізмів тощо, так що аж язик отерпне, поки вимовиш (Шевч., І, 1951, 374); Розтрусилася я й отерпла та поколіла од холоду, доки приставилася до Звиногородки (Крим., Вибр., 1965, 375); Плече, яким він притулився до стінки траншеї, отерпло (Ю. Янов., І, 1958, 211).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отерпну | отерпнемо |
2 особа | отерпнеш | отерпнете |
3 особа | отерпне | отерпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отерпнув | отерпнули |
Жіночий рід | отерпнула | |
Середній рід | отерпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отерпнімо | |
2 особа | отерпни | отерпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | отерпнувши |