очаровувати
ОЧАРОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаровувати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Шевч., II, 1953, 51); Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Л. Укр., І, 1951, 135); Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його (Мирний, IV, 1955, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | очаровую | очаровуємо |
2 особа | очаровуєш | очаровуєте |
3 особа | очаровує | очаровують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | очаровуватиму | очаровуватимемо |
2 особа | очаровуватимеш | очаровуватимете |
3 особа | очаровуватиме | очаровуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | очаровував | очаровували |
Жіночий рід | очаровувала | |
Середній рід | очаровувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | очаровуймо | |
2 особа | очаровуй | очаровуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | очаровуючи | |
Минулий час | очаровувавши |