пагонець
ПАГОНЕЦЬ, інця, ч. Зменш.-пестл. до пагін. Збирають пагони спаржі, починаючи з самої ранньої весни. Збирання провадять щодня, підрізуючи спеціальним ножем пагінці при основі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 247); А тополька росла. Зелена від самої основи до наймолодших пагінців (Жур., Звич. турботи, 1960, 91); - Доброго здоров'я, синку, - одказує баба тихеньким, лагідним голоском, придивляючись до покупця, - чи не старого Каленика пагонець? (Ю. Янов., II, 1954, 187).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пагонець | пагінці |
Родовий | пагінця | пагінців |
Давальний | пагінцеві, пагінцю | пагінцям |
Знахідний | пагонець | пагінці |
Орудний | пагінцем | пагінцями |
Місцевий | на/у пагінці | на/у пагінцях |
Кличний | пагінцю | пагінці |