пантеїстичний
ПАНТЕЇСТИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пантеїст. - Ти відчув у своїх натхненних грудях пантеїстичне серце (Кол., Терен.., 1959, 42); // Власт. пантеїсту, пантеїстам. Хайямові "рубайяти" і талановиті, і дотепні. В них є багацько пантеїстичного вільнодумства і світової скорботи, гризьких виступів проти ненажерливого мусульманського духівництва (Крим., Вибр., 1965, 223).
2. Стос. до пантеїзму. Ідея бога у Сковороди зливається з поняттям природи, бог - скрізь і в усьому, він - властивий світові закон, рушійна сила його розвитку. Далі цієї пантеїстичної концепції Сковорода не пішов (Іст. укр. літ., І, 1954, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пантеїстичний | пантеїстична | пантеїстичне | пантеїстичні |
Родовий | пантеїстичного | пантеїстичної | пантеїстичного | пантеїстичних |
Давальний | пантеїстичному | пантеїстичній | пантеїстичному | пантеїстичним |
Знахідний | пантеїстичний, пантеїстичного | пантеїстичну | пантеїстичне | пантеїстичні, пантеїстичних |
Орудний | пантеїстичним | пантеїстичною | пантеїстичним | пантеїстичними |
Місцевий | на/у пантеїстичному, пантеїстичнім | на/у пантеїстичній | на/у пантеїстичному, пантеїстичнім | на/у пантеїстичних |