пантомім
ПАНТОМІМ, а, ч. 1. У стародавній Греції і Римі - танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (Мист., 3, 1968, 8).
2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пантомім | пантоміми |
Родовий | пантоміма | пантомімів |
Давальний | пантомімові, пантоміму | пантомімам |
Знахідний | пантомім, пантоміма | пантоміми, пантомімів |
Орудний | пантомімом | пантомімами |
Місцевий | на/у пантомімі | на/у пантомімах |
Кличний | пантоміме | пантоміми |
пантоміма
ПАНТОМІМА, и, ж. 1. Вистава без словесного тексту, в якій зміст розкривається за допомогою міміки, жестів і виразних рухів. Незалежно від тих єзуїтських драм, розвилась в Польщі в XVI і XVII віку широко комедія.. переважно сатирична, арлекінади, інтермедії, не виключаючи балету і пантоміми (Фр., XVI, 1955, 216); Фільм - не звуковий у звичайному розумінні цього слова, - це скоріше легко розіграна, з веселим закінченням пантоміма під дикторський текст (Мист., 6, 1958, 27).
2. Сюжетна сцена в балеті, опері, драмі і т. ін., основана на безсловесній драматично виразній грі виконавців; гра виконавця в такій сцені. Ці пластичні рухи, наче він виконував якусь пантоміму на сцені театру, а не робив звичайне діло - все це було незвичайне, незрозуміле і дратувало (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 52); Значну роль в народному танці відіграє і пантоміма, хоч у глибоко народних танцях вона - танцювальна (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 84).
3. Виразний жест руки, рух людського тіла, що служить засобом передавання думки, спілкування між людьми.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пантоміма | пантоміми |
Родовий | пантоміми | пантомім |
Давальний | пантомімі | пантомімам |
Знахідний | пантоміму | пантоміми |
Орудний | пантомімою | пантомімами |
Місцевий | на/у пантомімі | на/у пантомімах |
Кличний | пантомімо | пантоміми |