паплюжити
ПАПЛЮЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Жінка до мене: - Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] грунт, ти лайдаку, ти пияку, ну - паплюжить (Март., Тв., 1954, 67); [Марія:] Півгодини тому Краса паплюжив Костин проект... а тепер... тепер він видає його вже за свій (Голов., Марія, 1936, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паплюжу | паплюжимо |
2 особа | паплюжиш | паплюжите |
3 особа | паплюжить | паплюжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паплюжитиму | паплюжитимемо |
2 особа | паплюжитимеш | паплюжитимете |
3 особа | паплюжитиме | паплюжитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | паплюжив | паплюжили |
Жіночий рід | паплюжила | |
Середній рід | паплюжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паплюжмо | |
2 особа | паплюж | паплюжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | паплюжачи | |
Минулий час | паплюживши |