парник
ПАРНИК, а, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада... (Гончар, І, 1954, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | парник | парники |
Родовий | парника | парників |
Давальний | парникові, парнику | парникам |
Знахідний | парник | парники |
Орудний | парником | парниками |
Місцевий | на/у парнику | на/у парниках |
Кличний | парнику | парники |
парниковий
ПАРНИКОВИЙ, а, е. Прикм. до парник. При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (Колг. енц., II, 1956, 234); Внизу в дворику, навкруги замерзлих та засипаних снігом грядок та парникових рам, шпарко сновигали наші приятелі (Досв., Вибр., 1959, 154); // Признач. для парника. Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412); // Вирощений у парнику. Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Шиян, Переможці, 1950, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | парниковий | парникова | парникове | парникові |
Родовий | парникового | парникової | парникового | парникових |
Давальний | парниковому | парниковій | парниковому | парниковим |
Знахідний | парниковий, парникового | парникову | парникове | парникові, парникових |
Орудний | парниковим | парниковою | парниковим | парниковими |
Місцевий | на/у парниковому, парниковім | на/у парниковій | на/у парниковому, парниковім | на/у парникових |