передавач
ПЕРЕДАВАЧ, а, ч. 1. Той, хто (те, що) передає що-небудь. [Річард:] Всяк його [слово] сам зможе взять тепера, а передавачів не треба нам (Л. Укр., III, 1952, 37); Мелодія в "Енеїді", як завжди у Лисенка, має першорядне значення. Вона - основний носій змісту і чутливий передавач найтонших емоційних.. відтінків (Мист., 6, 1964, 26).
2. Апарат, за допомогою якого передаються на відстань сигнали, повідомлення, зображення і т. ін. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (Наука.., 8, 1961, 46); - З деяких важливих причин ми утримуємось зараз від систематичної роботи на передавачу [передавачі]... (Ю. Янов., І, 1954, 228).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | передавач | передавачі |
Родовий | передавача | передавачів |
Давальний | передавачеві, передавачу | передавачам |
Знахідний | передавач, передавача | передавачі, передавачів |
Орудний | передавачем | передавачами |
Місцевий | на/у передавачі, передавачу, передавачеві | на/у передавачах |
Кличний | передавачу | передавачі |
приймач-передавач
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | приймач-передавач | приймачі-передавачі |
Родовий | приймача-передавача | приймачів-передавачів |
Давальний | приймачеві-передавачеві, приймачу-передавачу | приймачам-передавачам |
Знахідний | приймач, приймача-передавач, передавача | приймачі, приймачів-передавачі, передавачів |
Орудний | приймачем-передавачем | приймачами-передавачами |
Місцевий | на/у приймачі-передавачі | на/у приймачах-передавачах |
Кличний | приймачу-передавачу | приймачі-передавачі |