перезрілий
ПЕРЕЗРІЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перезріти.
2. у знач прикм. Який перезрів. Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 19); Значить, мати знайшла йому наречену.. От чому після повернення дядько Ханс так запопадливо розповідав про ферми і лісові угіддя перезрілої тридцятип'ятирічної фрекен Христини Ліндес (Хижняк, Килимок, 1961, 93).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перезрілий | перезріла | перезріле | перезрілі |
Родовий | перезрілого | перезрілої | перезрілого | перезрілих |
Давальний | перезрілому | перезрілій | перезрілому | перезрілим |
Знахідний | перезрілий, перезрілого | перезрілу | перезріле | перезрілі, перезрілих |
Орудний | перезрілим | перезрілою | перезрілим | перезрілими |
Місцевий | на/у перезрілому, перезрілім | на/у перезрілій | на/у перезрілому, перезрілім | на/у перезрілих |