перечіплюватися
ПЕРЕЧІПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і діал. ПЕРЕЧІПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПЕРЕЧЕПИТИСЯ, чеплюся, чепишся; мн. перечепляться; док. 1. розм. Втрачати рівновагу, чіпляючись за що-небудь ногою. Бігли [угорці] мовчки, випереджаючи один одного, перечіплюючись, падаючи (Гончар, І, 1954, 438); Антон, перечіпаючись постолами через каміння, кинувся до лісозаводу (Чорн., Визвол. земля, 1959, 103); Коли пробігала мимо його Галя, Павлушка .. висунув назустріч їй ногу. Галя перечепилася й з розгону впала лицем на сухий горбочок (Вас., І, 1959, 154); * У порівн. Харкевич повільно йшов вулицею і зовсім не збирався тут зупинятись, але раптом з-за будинку почувся жіночий голос, і ноги зупинилися самі собою, наче перечепилися за щось (Голов., Тополя.., 1965, 459).
2. перен., розм. Зупинятися, переривати яку-небудь дію, зустрівши перешкоду. - Я ж не познайомив. От який став. Прошу, мій.. . - він перечепився об це слово і додав, - мій співпрацівник по цеху Василь Подак (Хижняк, Невгамовна, 1961, 76).
3. тільки недок. Пас. до перечіплювати, перечіпати 1, 3.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечіплююся | перечіплюємося |
2 особа | перечіплюєшся | перечіплюєтеся |
3 особа | перечіплюється | перечіплюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечіплюватимуся | перечіплюватимемося |
2 особа | перечіплюватимешся | перечіплюватиметеся |
3 особа | перечіплюватиметься | перечіплюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перечіплювався | перечіплювалися |
Жіночий рід | перечіплювалася | |
Середній рід | перечіплювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перечіплюймося | |
2 особа | перечіплюйся | перечіплюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перечіплюючись | |
Минулий час | перечіплювавшись |