пивник
ПИВНИК1, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (Томч., Жменяки, 1964, 171).
ПИВНИК2, а, ч., діал. Продавець пива. Нарешті одержав листа з дому.. Батько - під загрозою позбутися роботи. І хитрий пивник уже не запрошує його до свого «патріотичного клубу»... (Кол., На фронті.., 1959, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пивник | пивники |
Родовий | пивника | пивників |
Давальний | пивникові, пивнику | пивникам |
Знахідний | пивник, пивника | пивники, пивників |
Орудний | пивником | пивниками |
Місцевий | на/у пивнику | на/у пивниках |
Кличний | пивнику | пивники |