плавний
ПЛАВНИЙ, а, е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (Донч., VI, 1957, 74); Читати [лекцію] слід плавною, добірною і дохідливою мовою (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 49); Плавний танець; Плавне гальмування; // Який поступово, без різких змін переходить з одного стану в інший. Процес становлення нового в соціалістичному суспільстві, незважаючи на те, що воно вільне від класових і національних антагонізмів, зовсім не є плавним, безконфліктним (Ком. Укр, 8, 1965, 37).
^ Плавні при#голосні - назва сонорних приголосних звуків «р» і «л» за їхніми акустичними особливостями.
ПЛАВНИЙ, а, е. 1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (Шиян, Партиз. край, 1946, 69).
2. Те саме, що плавучий 1. Запорозькі козаки.. добре бились у пішому строю.. Зберігало своє значення і запорозьке плавне військо - флотилія з так званих чайок (великих човнів) (Іст. УРСР, І, 1953, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плавний | плавна | плавне | плавні |
Родовий | плавного | плавної | плавного | плавних |
Давальний | плавному | плавній | плавному | плавним |
Знахідний | плавний, плавного | плавну | плавне | плавні, плавних |
Орудний | плавним | плавною | плавним | плавними |
Місцевий | на/у плавному, плавнім | на/у плавній | на/у плавному, плавнім | на/у плавних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плавний | плавна | плавне | плавні |
Родовий | плавного | плавної | плавного | плавних |
Давальний | плавному | плавній | плавному | плавним |
Знахідний | плавний, плавного | плавну | плавне | плавні, плавних |
Орудний | плавним | плавною | плавним | плавними |
Місцевий | на/у плавному, плавнім | на/у плавній | на/у плавному, плавнім | на/у плавних |