плодовитий
ПЛОДОВИТИЙ, а, е. 1. Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Ми одержали ..плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (Хлібороб Укр., 2, 1970, 28); // Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Більшість риб дуже плодовита. Карась, наприклад, відкладає до 300 тисяч ікринок (Веч. Київ, 1.IV 1957, 4); Плодовитий рід; // Родючий (про землю). - Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий і до праці навиклий, - отсе, мої панство, ..ресурси, природні жерела [джерела] багатства (Фр., II, 1950, 369); Плодовиті поля.
2. перен. Те саме, що плідний 3. Олесь Донченко був винятково плодовитим письменником, він написав дуже багато книг (Літ. Укр., 17.ІІІ 1962, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плодовитий | плодовита | плодовите | плодовиті |
Родовий | плодовитого | плодовитої | плодовитого | плодовитих |
Давальний | плодовитому | плодовитій | плодовитому | плодовитим |
Знахідний | плодовитий, плодовитого | плодовиту | плодовите | плодовиті, плодовитих |
Орудний | плодовитим | плодовитою | плодовитим | плодовитими |
Місцевий | на/у плодовитому, плодовитім | на/у плодовитій | на/у плодовитому, плодовитім | на/у плодовитих |