плодючість
ПЛОДЮЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. плодючий. Повторні парування підвищують плодючість самок і зміцнюють життєвість потомства (Бджоли, 1955, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плодючість | плодючості |
Родовий | плодючості, плодючости | плодючостей |
Давальний | плодючості | плодючостям |
Знахідний | плодючість | плодючості |
Орудний | плодючістю | плодючостями |
Місцевий | на/у плодючості | на/у плодючостях |
Кличний | плодючосте | плодючості |