побутовизм
ПОБУТОВИЗМ, у, ч. 1. Змалювання, опис, показ побуту. Він [М. Кропивницький] забарвлює п'єси етнографічним матеріалом, насичує поетичною народною творчістю, внаслідок чого вони набувають більшої життєвості, а не просто дістають додаткове навантаження побутовизмом (Збірник про Кроп., 1955, 127).
2. лінгв. Слова на позначення назв із різних галузей побуту, господарства (одягу, звичаїв і т. ін.). Такі великі майстри слова, як Блок, Маяковський, Дем'ян Бєдний, не цуралися її [народної мови], не боялися зіпсувати свій поетичний стиль.. побутовизмами (Рад. літ-во, 1, 1967, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | побутовизм | побутовизми |
Родовий | побутовизму | побутовизмів |
Давальний | побутовизмові, побутовизму | побутовизмам |
Знахідний | побутовизм | побутовизми |
Орудний | побутовизмом | побутовизмами |
Місцевий | на/у побутовизмі | на/у побутовизмах |
Кличний | побутовизме | побутовизми |