повикльовувати
ПОВИКЛЬОВУВАТИ, ує, док., перех. Виклювати все або багато чого-небудь (про птахів). Там десь, в чужій стороні, серед кривавої січі, зложе [зложить] він свою русяву головоньку, а вона, мати, не закриє очей своїй рідній дитині: їх хижі орли з граками повикльовують (Мирний, II, 1954, 83); // Клюючи, з'їсти все або багато чого-небудь. Горобці щоліто [щоліта] повикльовують усе, що він ні понасіва (Кв.-Осн., II, 1956, 7).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повикльовую | повикльовуємо |
2 особа | повикльовуєш | повикльовуєте |
3 особа | повикльовує | повикльовують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повикльовував | повикльовували |
Жіночий рід | повикльовувала | |
Середній рід | повикльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повикльовуймо | |
2 особа | повикльовуй | повикльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повикльовувавши |