повкладати
ПОВКЛАДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вкласти всередину чого-небудь усе або багато чогось. - І що мені робити з цими подарунками, чоловіче? Куди їх і повкладати (Кучер, Трудна любов, 1960, 543).
2. Розмістити, розташувати в певному порядку все або багато чого-небудь. [Оленка:] А ось ті скелі. Хто позвалював їх у цю хащу, чия рука повкладала їх так, щоб захистити нас, безіменних, перед нападом? (Ірчан, І, 1958, 174).
3. перев. у сполуч. із сл. спати. Покласти спати, влаштувати на відпочинок і т. ін. всіх або багатьох. Та таки послалися й пороздягалися; Галя повкладала й повкривала діти (Гр., Без хліба, 1958, 77); Господарка повкладала всіх спати на полу, а сама лягла на лаві біля вікна (Сміл., Сашко, 1957, 148).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повкладаю | повкладаємо |
2 особа | повкладаєш | повкладаєте |
3 особа | повкладає | повкладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повкладав | повкладали |
Жіночий рід | повкладала | |
Середній рід | повкладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повкладаймо | |
2 особа | повкладай | повкладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повкладавши |