повнозначний
ПОВНОЗНАЧНИЙ, а, е, лінгв. Який має окреме самостійне лексичне значення. Повнозначні слова - основний структурно-семантичний клас слів, які характеризуються номінативною функцією (Сл. лінгв. терм., 1957, 126).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повнозначний | повнозначна | повнозначне | повнозначні |
Родовий | повнозначного | повнозначної | повнозначного | повнозначних |
Давальний | повнозначному | повнозначній | повнозначному | повнозначним |
Знахідний | повнозначний, повнозначного | повнозначну | повнозначне | повнозначні, повнозначних |
Орудний | повнозначним | повнозначною | повнозначним | повнозначними |
Місцевий | на/у повнозначному, повнозначнім | на/у повнозначній | на/у повнозначному, повнозначнім | на/у повнозначних |